Сервіс опалювачей

Ремонт автономних опалювачей

Якщо ваш опалювач вийшов з ладу кваліфіковані спеціалісти ТОВ РЕФ-ХОЛОД проведуть процес діагностики та за потребою ремонт автономного обігрівача. Також ви зможете придбати необхідні оригінальні запчастини для обігрівачів EBERSPEHER WEBASTO .

Як показує практика, багато автовласників переконані, що спеціалізований сервіс обходиться надто дорого і звертатися туди надто затратно. Адже нові деталі коштують набагато дорожче за реставровані - за той же новий вентилятор доведеться викласти від півтори тисячі гривень, реставрація його стоятиме набагато дешевше. Та ось тільки біда в тому, що реставровані деталі працюють дуже мало часу, а найчастіше тягнуть за собою (через неправильне їх складання) цілий ланцюжок виходів з ладу вузлів, робота яких у опалювачі пов'язана між собою. Так що в кінцевому результаті реставрований вузол після експлуатації опалювача протягом 3-5 місяців коштує в 2-3 рази дорожче за новий. Загалом після реставрації того ж вентилятора гарантію, що незабаром після його заміни не вийде з ладу, блок управління ніхто не дасть.

Виявляється, на спеціалізованому сервісі можуть визначити це, але тільки за допомогою спеціального діагностичного обладнання. З його допомогою можна, зокрема, протестувати блок управління і дізнатися, скільки годин пропрацював даний обігрівач і скільки часу він зможе пропрацювати. Відповідно, можна встановити ресурс тих чи інших деталей, що залишився, і замінити їх, не чекаючи відмови. А той же вентилятор можна протестувати як на ресурс, що залишився, так і на нормальну працездатність. .

У той же час при ремонті обігрівача, крім заміни тих чи інших деталей, не менш важливо дотриматися і технології ремонту (наприклад, встановити відповідні прокладки, які в ньому використовуються одноразові), і забезпечити тривалу роботу даного пристрою після його ремонту. Адже незважаючи на простоту, обігрівач - досить складний пристрій. Заміна навіть такої простої деталі, як сіточка, потребує певних знань та навичок. А взявшись за це самостійно, водій може лише посилити ситуацію. Тому і ремонт, і обслуговування обігрівача потрібно проводити тільки в тих місцях, де є високий технічний рівень обладнання та професійні фахівці, де не користуються «беушними» або реставрованими запчастинами. Оскільки тільки такий ремонт в результаті буде економічно вигідним і не спричинить цілий ланцюжок поломок автономки .

Так само економічно набагато вигідніше встановити в спеціалізованому сервісному центрі новий обігрівач з гарантією, ніж купувати і встановлювати 6-10 річний обігрівач вузли і деталі якого відпрацювали свій ресурс, а заміна таких деталей на нові виявиться занадто дорогою через старості моделі. яку припинено заводами виробниками у серійному порядку .

Природно, у цьому випадку йдеться або про первинну установку кабінних обігрівачів («фенів») на вантажівки, де їх спочатку не було, або про заміну обігрівача, який виробив свій ресурс. Адже в останньому випадку вартість робіт з його реставрації наближатиметься до вартості нового обігрівача. І якщо в опалювачі вже вийшли з ладу дорогі ключові елементи (вентилятор, блок управління або котел), його в усіх відношеннях вигідніше замінити на новий, а не ремонтувати, чи реставруючи несправні деталі, чи замінюючи їх на нові. Особливо, якщо цьому обігрівачу понад шість років. До речі, за німецькими законами котел обігрівача має проходити омологацію кожні 10 років. Інакше експлуатувати його не можна. А тому якщо обігрівачу вже більше семи років, його ремонт економічно не виправданий .

Відрізнити кваліфікований сервісний центр не складно. У ньому, перш за все, повинні бути сертифікати від виробників відповідних обігрівачів, які підтверджують, що персонал пройшов необхідне навчання та має право ремонтувати обігрівачі тієї чи іншої марки .

Також тут має бути потрібне діагностичне обладнання з відповідним програмним забезпеченням. І, звичайно ж, у такому сервісному центрі використовують лише оригінальні нові деталі та не пропонують реставрувати ті чи інші елементи замість їх заміни на нові. І можуть зрозуміло пояснити, чому цього не робитимуть, хоча сервісному центру подібні ремонти, теоретично, вигідніші. Адже при подібних ремонтах за неповний рік людина виплачує вартість нового обігрівача, продовжуючи користуватися старим, який може вийти з ладу будь-якої миті. .

До речі, усім цим вимогам на сьогоднішній день сповна відповідає СТО ТОВ РЕФ-ХОЛОД, де, зокрема, є унікальне обладнання, що використовує таке ж унікальне програмне забезпечення для діагностики блоків управління опалювачів, аналогів якому в Україні просто немає. А дозволяє отримати детальну інформацію про опалювальника і провести його ремонт таким чином, що він безвідмовно служитиме ще довгий час .

Обігрівач без секретів

Умовимося відразу: у цій статті ми говоритимемо лише про автономні обігрівачі, тобто такі, які здатні працювати при вимкненому двигуні машини. Нагадаємо, що штатні опалювачі, як правило, одержують тепло від рідини, що циркулює в системі охолодження двигуна, і, отже, не можуть нагрівати повітря в кабіні, якщо двигун не працює і рідина в системі охолодження не прогріта.

Ті, хто знає, наскільки важливим є автономний обігрівач, готують свою вантажівку або дорожньо-будівельну машину до зими задовго до настання холодів. Літо - найсприятливіший час як для встановлення обігрівача (нового або замість виробленого ресурсу), так і для його профілактики або ремонту, адже в цей період вибір опалювальних приладів і запчастин до них максимальний, діють різні акційні програми, та й черг немає. Зате з настанням холодів (а це завжди відбувається несподівано), все змінюється з точністю до навпаки: черги зростають, асортимент у магазинах скорочується, ціни приймають свою звичайну величину. Проте поговорити про автономні обігрівачі можна будь-якої пори року .

Усі автономні обігрівачі, призначені для комерційного транспорту та спецтехніки, можна розділити на дві основні групи: рідинні та повітряні. Їхня відмінність полягає в тому, що повітряний обігрівач (так званий «сухий фен») нагріває тільки повітря в кабіні, тоді як рідинний підігріває рідину в системі охолодження двигуна, і тільки після того, як температура в системі охолодження досягає +40 °С, він подає команду на вентилятор штатного обігрівача, який починає нагнітати тепле повітря до кабіни. Тобто рідинному обігрівачу для нагрівання кабіни потрібно попередньо прогріти двигун .

Переваги та недоліки обігрівачів кожного з цих двох типів очевидні: рідинний, який одночасно є передпусковим обігрівачем, дозволяє прогріти і двигун, що полегшує пуск будь-якого морозу, і кабіну. Однак обігрівач цього типу споживає більше палива та електроенергії. Щоб обігріти кабіну звичайної магістральної вантажівки, повітряному обігрівачу необхідно 2 кВт енергії, а рідинному – 7…10 кВт.

Світовими лідерами у виробництві автономних обігрівачів є компанії Webasto та Ebersp&cher. Ці німецькі компанії є незаперечними лідерами на ринку, а це означає, що на будь-яку вантажівку європейського виробництва встановлюється обігрівач одного з цих виробників без жодних винятків. Відповідно, у будь-якого європейського виробника важкої техніки є два постачальники обігрівачів – Webasto та Eberspächer. Зазвичай ці агрегати встановлюють у пропорції 50 на 50 на всі вантажівки, а значить сказати, який саме обігрівач буде на новій вантажівці або екскаваторі будь-якої марки та моделі, неможливо в принципі. Кожен дилер скаже, що на вантажівці встановлений обігрівач потужністю 2 кВт без зазначення виробника, адже продукція обох цих виробників абсолютно рівноцінна. І хоча кожен з них має свої особливості, сказати, що якась із цих двох марок краща, неможливо.

Якщо говорити про повітряні обігрівачі, то Ebersp&cher має більш вдалу конструкцію вузла розпилення палива – там стоїть проста сіточка, яка є випарником. У Webasto випарник є досить складним вузлом, ремонт якого коштує дорожче. Загалом за надійністю вони приблизно однакові.

Крім того, на світовому ринку присутні також чеські повітряні обігрівачі Ateso, російські сухі обігрівачі "Планар", рідинні "Теплостар" компанії "Адверс", а також японський Mikuni. Обігрівачі Ateso використовуються переважно на вторинному ринку європейських країн та країн СНД, російські обігрівачі – лише на пострадянському просторі, а Mikuni – переважно в Японії. .

Загалом у світі, зокрема США, найбільш поширені Webasto і Ebersp&cher. На нашому ринку марка Webasto популярніша, а багато обивателів і зовсім називають ім'ям «вебасто» будь-який автономний обігрівач, будь то на вантажівці або легковому автомобілі, так само, як загальним стало слово «ксерокс». Втім, Webasto більш відома марка не тільки в нас, але і в Європі, і в усьому світі, хоча Eberspächer не менш серйозна і не менш сильна фірма, і обидва виробники знаходяться на одному рівні як за обсягами продажу, так і за ціною обігрівачів, їх надійності та рівнем споживання палива.

Повітряний обігрівач («сухий фен») функціонує так само, як і звичайний фен, тільки нагрівач у ньому стоїть не електричний, а смолоскипний, що працює на солярці з основного або додаткового паливного бака. Дизпаливо згоряє всередині спеціальної замкнутої камери, що обдувається зовні вентилятором, який подає нагріте повітря кабіну. Такого типу моделі Ebersp & 228;cher називаються Airtronic D2 і D4 і мають теплову потужність відповідно 2 або 4 кВт. У Webasto аналогічні моделі тепловою потужністю 2; 3,5 і 5 кВт звуться Airtop 2000, Airtop 3500 і Airtop 5000.

Витрата палива у 2-кіловатного обігрівача в режимі максимальної потужності становить 0,25 л/год. У режимі максимальної потужності ці опалювачі працюють лише в момент їх увімкнення, для швидкого прогрівання кабіни, а потім обігрівач автоматично переходить на знижену потужність, витрачаючи відповідно менше палива. Тому, як показує практика, середня витрата палива такими опалювачами не перевищує 0,15 л/год. У рідинних обігрівачів витрата палива значно вища. Так, у 4-кіловатного агрегату в режимі максимальної потужності він становить 0,6 л/год.

Європейські виробники надають на свої обігрівачі дворічну гарантію, але в Європі солярка набагато кращої якості, ніж у нас. Та й чистота в кабіні досить сильно впливає на працездатність обігрівача, адже під час роботи він, немов пилосос, затягує повітря, а разом з ним пил і бруд. І коли вентилятор, що нагнітає, заклинює, обігрівач моментально виходить з ладу, тому що якщо його камера згоряння позбавляється обдування, вона моментально перегрівається і від цього деформується .

У комплект обігрівача бачок не входить, оскільки виробником передбачено його підключення до основного паливного бака. В українських та російських умовах правильніше використовувати автономний бак, його зазвичай встановлюють на задній стінці тягача або передній стінці фургона. Справа в тому, що жоден із імпортних обігрівачів не любить нашу зимову солярку. Вона відрізняється від європейської головним чином наявністю присадок, які використовуються для того, щоб із літнього дизпалива зробити зимове. .

Дизельні двигуни однаково успішно «поїдають» і європейське дизпаливо, і укринське, оскільки згоряння там відбувається при високих і температурі, і тиску, тоді як в обігрівачах «наші» присадки повністю не згоряють і накопичуються в камері згоряння у вигляді рідкої маси, що нагадує гудрон, через що агрегат виходить з ладу. Причому це однаково стосується як сухих, так і рідинних обігрівачів. .

Ось чому рекомендується обов'язково встановлювати на вантажівку окремий 10-літровий бак і заправляти його «літньою» соляркою, а щоб вона не замерзала, до неї додають гас. В принципі, замість гасу можна додавати і бензин, але тільки А-76, оскільки всі інші марки бензину також містять присадки, які не повністю згоряють у опалювачі.

Якщо ж використовувати нормальне дизпаливо, проблем з обігрівачами не виникає. Ті, хто встановив окремий бачок та заливає туди «літню» солярку з гасом, на сервісі може не з'являтися роками. Але якщо заправляти в автономний бачок дизпаливо з того ж пістолета, що і в основний бак, погана солярка швидко робить свою справу - трапляється, що вже через тиждень після встановлення обігрівача машина приїжджає за рекламацією зі скаргою на його відмову. Після розбирання з обігрівача витікає півлітра незрозумілої «гудроноподібної» рідини, і в цьому випадку доводиться міняти як мінімум сіточку, але найчастіше виходить із ладу свічка розжарювання, яка розпалює паливо в камері згоряння.

Ресурс сучасного обігрівача досить великий. Наприклад, для компресора він становить 5000 годин. Скарги на те, що прогорають камери згоряння в «сухих фенах», можуть відноситися лише до обігрівачів Ebersp&228;cher найперших моделей – D1L і D3L, наймолодшому з яких зараз вже більше 20 років. Подібне відбувається виключно через вік і є результатом природного зносу .

Якщо з обігрівачем правильно поводитися, заправляти паливом, що рекомендується, і підтримувати чистоту в кабіні, потрібно лише профілактичне очищення, яке краще проводити щорічно, а при використанні хорошого дизпалива - раз на два роки. При цьому обігрівач демонтують, розбирають, очищають камеру згоряння та замінюють сіточку випарника. Така робота коштує близько 2500грн.

Профілактичне очищення потрібно з тієї простої причини, що на стінках камери згоряння відкладається нагар, що зменшує розміри камери згоряння, погіршує теплопровідність та теплообмін, а це знижує ефективність обігрівача, його ресурс та підвищує витрату палива. Оптимальний час для профілактичного очищення – початок серпня, оскільки з настанням морозів, коли про обігрівачів згадує більшість водіїв та автовласників, на сервісі незмінно утворюються черги.

Слід наголосити, що бажано запускати автономні обігрівачі для профілактики і в теплу пору року, хоча б раз на два тижні хвилин на 15…20. Ніяка техніка не любить довгих простоїв, і обігрівач повинен попрацювати, щоб прогрітися і розігнати мастило по підшипниках: тоді він служитиме довше .

Сучасні автономні обігрівачі техніка досить надійна і випадково не виходять. Всі вони обладнані блоком управління, що відстежує роботу і має багато ступенів захисту, що пояснюється в першу чергу застосуванням на автомобілі відкритого полум'я камери згоряння. Якщо виникають якісь несправності, блок управління видає код помилки, яким можна легко визначити, що потрібно замінити: компресор, свічку, датчик полум'я, датчик перегріву чи ще. Все сказане однаково стосується як повітряних, так і рідинних обігрівачів .

Здавалося б, автономними обігрівачами зараз комплектують усі автомобілі, проте попит на встановлення цих пристроїв зараз досить великий. Насамперед це стосується старих вантажівок, у яких обігрівачі виробили ресурс (ті ж D1L та D3L) та вартість їх ремонту буде близька до встановлення нового обігрівача. Машини, виготовлені для теплих регіонів, також потребують опалення. Те саме стосується і машин, випущених у країнах СНД, де донедавна додаткові обігрівачі вважалися елементом розкоші. .

В останні кілька років будь-яку вантажівку європейського виробництва, обладнану спальним місцем, в обов'язковому порядку оснащують автономним обігрівачем. Раніше такої жорсткої вимоги не було, і будь-який покупець міг відмовитись від автономного обігрівача, знизивши тим самим вартість автомобіля. Тепер і такі машини є споживачами нових обігрівачів. Буває, що машина не обладнана спальним місцем, але часто знаходиться в режимі очікування завантаження-розвантаження, і тоді, щоб обігріти кабіну, доводиться запускати двигун. Щоб уникнути перевитрати палива, у подібних випадках також бажано обладнати вантажівку автономним обігрівачем..

Однозначно сказати, який обігрівач краще повітряний або рідинний, складно. В умовах країн СНД все ж таки кращою для вантажівки та спецмашини є установка «сухого фена», яким в даний час на заводі обладнають більшу частину техніки .

Нині чимало власників автомобілів та будівельних машин, обладнаних на заводі рідинними обігрівачами, звертаються за додатковою установкою та повітряних обігрівачів, адже рідинний агрегат споживає не лише більше палива, а й більше електроенергії. Якщо акумулятори слабенькі, а мороз сильний, такий обігрівач, пропрацювавши всю ніч, витратити майже весь заряд акумулятора батарей, його не вистачить для того, щоб завести навіть прогрітий двигун. Крім іншого, ремонт рідинних обігрівачів дорожчий, ніж повітряних.

Ідеальний варіант, якщо на вантажівці встановлений і рідинний, і повітряний обігрівач, але й коштуватиме це дорого. І все ж таки на машинах, що працюють у СНД і здійснюють рейси до країн Скандинавії, без цього не обійтися, адже там нерідкі морози за мінус 40, коли проблематично не тільки запустити непрогрітий дизель, а й прогріти його до робочої температури під час руху .

При експлуатації вантажівки або, наприклад, бульдозера переважно можна, звичайно, обійтися і повітряним обігрівачем, хоча зрозуміло, що для передпускового підігріву двигуна нічого кращого за рідинний обігрівач немає .

Що стосується вартості повітряних обігрівачів, то 2-кіловатний Ebersp & 228; cher Airtronic D2 з автономним бачком обійдеться в 980 євро, включаючи вартість монтажу.